- промчатися
- [промча/тиес'а]
проумчу/с'а, -чи/с':а, -чи/ц':а, -чиемо/с'а, -чиете/с'а, -ча/ц':а; нак. -мчи/с'а, проумч'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
промчатися — чу/ся, чи/шся, док. 1) Те саме, що промчати 1). || Швидко пронестися (про звуки). 2) тільки 3 ос., перен. Те саме, що промчати 2). 3) безос., кому, перен. Минути, сповнитися (про досягнення кимось певного віку) … Український тлумачний словник
промчатися — дієслово доконаного виду примчати … Орфографічний словник української мови
проганяти — я/ю, я/єш і рідко прого/нити, ню, ниш, недок., прогна/ти, прожену/, прожене/ш, док. 1) перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). || Гнати під конвоєм у певному напрямку (звичайно людей). || … Український тлумачний словник
пресьмігатися — мігамся, гашся, Св. Промчатися, пронестися, проноситися … Словник лемківскої говірки